починати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	почина́ю	почина́в почина́ла	почина́тиму	—
Ти	почина́єш	почина́в почина́ла	почина́тимеш	почина́й
Він Вона Воно	почина́є	почина́в почина́ла почина́ло	почина́тиме	—
Ми	почина́єм(о)	почина́ли	почина́тимем(о)	почина́ймо
Ви	почина́єте	почина́ли		почина́йте
Вони	почина́ють	почина́ли	почина́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	почина́ючи
Дієприсл. мин. ч.	почина́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

по-чи-на́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — поча́ти.

Корінь: -по--; суфікс: -чин-; закінчення: --а; частка: -+ти

Вимова

• МФА: [pɔt͡ʃɪˈnatɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. приступати до будь-якої дії, заняття. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: початок дієслова: розпочинати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: begin (en), start (en) Російськаru: начинать (ru)