Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	похвальба	—
Р.	похвальби	—
Д.	похвальбі	—
З.	похвальбу	—
Ор.	похвальбою	—
М.	похвальбі	—
Кл.	похвальбо*	—

по-хваль-ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: по-; корінь: -хваль-; суфікс: -б; закінчення: -а.

Вимова

МФА: [poxvalʲ'ba]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: [похвал'бá]

Семантичні властивості

Значення

похваляння. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Добрий пай… справедливий! — одно товче Омелько, аж мені ніяково стало від його похвальби. Панас Мирний ◆ Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди й кажуть: «Упустив рака з рота». Олекса Стороженко ◆ — Проста натура у мене була — При похвальбі Вся душа моя мліла. Сергій Воскрекасенко ◆ Не вважайте це за похвальбу або саморекламу з мого боку, але в мене іноді складалося враження, що в моїх старих художніх фільмах була певною мірою представлена Україна. Олександр Довженко ◆ В. І. Ленін рішуче виступав проти зазнайства, зарозумілості, похвальби. Радянська Україна ◆ Марусяк чув, не так чув, як відчував крізь голосні свої похвальби тихо сказане слово ласки. Гнат Хоткевич

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Хвалеба

Етимологія

Від др. похвальба, далі псл. *poxvalьba, похідне від псл. *poxvaliti із наростком псл. *-ьba.

Переклад

добрий, похвальний відгук про когось, щось
Англійська_en: approval ^(en)

вихваляння себе, своїх вчинків
Білоруська_be: пахвальба ^(be) жін. Польська_pl: pochlebstwo ^(pl) сер.

Джерела

Словник УЛІФ: похвальба

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник. Корінь: --.

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

похвальба (аналог укр. слову). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ ?

Гіпоніми

↑ ?