поличник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	поли́чник	поли́чники
Р.	поли́чника	поли́чників
Д.	поли́чнику поли́чникові	поли́чникам
З.	поли́чник	поли́чники
Ор.	поли́чником	поли́чниками
М.	на/в поли́чнику	на/в поли́чниках
Кл.	поли́чнику*	поли́чники*

по-ли́ч-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: по-; корінь: -лич-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Поличник

Значення

1. ляпас. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: slap in the face Німецькаde: Ohrfeige f; дати ~а ohrfeigen vt, eine Ohrfeige geben* Польськаpl: policzek (pl) чол.; дати ~а wymierzyć (perf) komuś policzek Португальськаpt: bofetãom ; bofetada f Російськаru: пощёчина, оплетуха, заушина, розм. оплеуха, прост. оплеушина, прост. плюха

Джерела

• Словник УЛІФ: поличник
• Російсько-український словник синонімів / Н. П. Башнякова, Г. П. Вишневська, М. М. Пилинський, Л/ О. Родніна та ін.; За ред. М. М. Пилинського. — К.: Освіта, 1995. — 265 с. ISBN 5-330-02278-9.
• поличник на Lingvo.ua