перахоп

Білоруська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	перахо́п	перахо́пы
Р.	перахо́па	перахо́паў
Д.	перахо́пу	перахо́пам
З.	перахо́п	перахо́пы
О.	перахо́пам	перахо́памі
М.	перахо́пе
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

пе-ра-хо́п

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: пера-^?; корінь: -хоп-.

Вимова

• МФА: [ˈpɛraxop]
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. перехоплення. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від хап!, хап-лап, хапу́-лапу́, хап «капкан» Нед, Шейк, хапай Шейк, хапа́йло «хабарник» Бі, хапа́к «щипці, кліщі у злодіїв Нед; кайдани Шейк», хапаки́ «щипці» Нед, ха́палка «щупальця, орган для хапання» (у тварин) Куз, хапа́нє «хапання» Нед, хапани́на, ха́па́нка «крадіжка; хабар; квапливість», хапа́нок «хабарник» Шейк, хапатня́ «поспіх, хапанина; перен. побори, грабіж СУМ; хватання, розхват Шейк», хапа́ч Шейк, хапендя́й «хабарник» Шейк, хапи́ця «рука», ха́пка «пастка», ха́пкість «поспішливість», хапко́ «хватун; хабарник; злодій; чорт; кіт», хапови́ця «поспішлива робота» Нед, Шейк, хапте́ль «той, хто має довгі руки, злодюжка» Нед, Шейк, хаптуне́ць «той, що вміє зручно хапати» Кур, хапу́га, хапу́жество «хабарництво», хапу́ля «та, що хапає (про кішку в загадці)», хапу́н, хапу́нка, хапуне́ць «назва гри» Шейк, ха́паний «крадений» Нед, хапки́й, хапли́вий «квапливий, поспішливий», хапови́тий, хапчи́вий Нед, Куз, хапа́ти(ся), ха́пкати «хапати», хапну́ти, хапону́ти, хопи́ти, хіп!, хіпну́ти ВеБ, ха́пки, ха́пко «квапливо, поспішно» Шейк, ха́пко́м СУМ, Г, хапкома́, захо́плювач, захо́пливий, захо́плювати, нахопля́ти(ся), нахопи́тися Пі, напохо́пі,напо́хапці Нед, несхо́пний, перехо́п «перехват» Пі, перехо́плювання, перехі́пливий Куз, перехопи́ти, перехопи́ти(ся) Нед, перехо́плювати, поха́пливий, поха́пний Она, по́хапки, по́хапцем, при́хапком, при́хапцем, при́хапци «похапцем» Ме, при́хапці; — рос. білор. болг. хап!, др. хапати, пол. chap!, чеськ. chápati, словац. chapať, словен. hop, стсл. хапати; — psl. xapati, співвідносне з xopiti; розглядається як засноване на звуконаслідуванні (Bern. І 384; ЭССЯ 8, 18—19); зіставлялося з н.-нім. happig «жадібний», син. happen «жадібно хапати (губами)», лат. capiō «(я) беру», алб. kap «хапати», санскр. kṣapayati «знищує», що продовжують праіндоєвр. *khap-/khab- (проти Трубачёв ЭССЯ 8, 18—19); наводилися позаіндоєвропейські відповідники — тур. kapmak «гребти» (Младенов 666). — Фасмер IV 222; Черных II 333; Sławski І 59—60; Brückner 176, 182; Holub—Lyer 203, 204; Meillet BSL 31, 53. — Пор. хопи́ти.