хлопець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | хло́пець | хло́пці |
Р. | хло́пця | хло́пців |
Д. | хло́пцю хло́пцеві |
хло́пцям |
З. | хло́пця | хло́пців |
Ор. | хло́пцем | хло́пцями |
М. | хло́пці хло́пцеві хло́пцю |
хло́пцях |
Кл. | хло́пцю | хло́пці |
хло́-пець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -хлоп-; суфікс: -ець.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- хлопчик, підліток (12-16 років). [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- юнак, молодий чоловік. [≈ 2] ◆ Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак (І. Котляревський)
- син, дитина. [≈ 3]
- парубок, холостяк. [≈ 4]
- слуга-підліток. [≈ 5][▲ 5]
- поводир (сліпого). [≈ 6][▲ 6]
- малюк, жовторотий (лайливе). [≈ 7]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
хлопчик, підліток | |
юнак, молодий чоловік | |
син, дитина | |
парубок, холостяк. | |
слуга-підліток | |
поводир | |
малюк, жовторотик | |