обумовлювати
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | обумо́влюю | обумо́влював | обумо́влюватиму | — |
Ти | обумо́влюєш | обумо́влював обумо́влювала | обумо́влюватимеш | обумо́влюй |
Він Вона Воно |
обумо́влює | обумо́влював обумо́влювала обумо́влювало | обумо́влюватиме | — |
Ми | обумо́влюєм(о) | обумо́влювали | обумо́влюватимем(о) | обумо́влюймо |
Ви | обумо́влюєте | обумо́влювали | обумо́влюйте | |
Вони | обумо́влюють | обумо́влювали | обумо́влюватимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | обумо́влюючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | обумо́влювавши | |||
Безособова форма | обумо́влювано |
обумовлювати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — обумовити.
Префікс: об-; корінь: -умов-; суфікси: -л-юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- те ж саме, що зумовлювати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- чим. ставити в залежність від певних умов. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.зумовлювати | |
ставити в залежність від певних умов | |