обніжжя
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | обні́жжя | — |
| Р. | обні́жжя | — |
| Д. | обні́жжю | — |
| З. | обні́жжя | — |
| Ор. | обні́жжям | — |
| М. | обні́жжі обні́жжю |
— |
| Кл. | обні́жжя* | — |
об-ні́ж-жя
Іменник, неістота (тип відмінювання 6a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: об-; корінь: -ніж-; суфікс: -ж; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [oˈbnʲiʒʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- рідк. те ж саме, що обніж; квітковий пилок, що його бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги. [≈ 1][▲ 1] ◆ На вузькій смужці мурави, що, ніби зелений хідник, бігла вздовж муру, бриніли працьовиті бджоли, нарікаючи, що залетіли туди, бо обніжжя не було з чого збирати. Богдан Лепкий Мотря ◆ Вже травичка стирчала з землі одтеплої; вже бджола за обніжжю летіла гудучи. Вовчок
- місце у самої основи чого-небудь високого (гори, пам'ятника і т.п.). [≈ 2][≠ 2][▲ 2] ◆ До її тріснутої підошви тим часом підступала підземна вода, що прийшла з-попід новоутвореного урвища. Краплина за краплиною всотувалася у гірське обніжжя, знаходячи у старому камені дрібнесенькі жилки і капіляри. Київ: літературно-художній та громадсько-політичний журнал Спілки письменників України та Київської письменницької організації. № 1-6, 1996 рік ◆ Вздовж північного обніжжя Карпат лягло широкою смугою підгір'я т. зв. Підкарпаття. Мирон Дольницький Географія України ◆ Їх обніжжя і узбіччя вкриті буйними лісами, над якими пишаються верховинські пасовиська-полонини. Мирон Дольницький Географія України ◆ У гірських лісах спостерігаємо вертикальну смуговість: гірські обніжжя вкриті листяними чи мішаними лісами, вище яких виступають шпилькові ліси. Едвард Жарський Природа України: підручник для шкіл українознавства ◆ Вона з'являється потім біля обніжжя гір у джерелах, але, пройшовши довгий шлях під землею, набуває неприємного гірко-солонуватого смаку. Микола Миколайович Щербак На зміїних стежках
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від нога́, ні́жка, ніжа́та «ніжки» О, ніжча́та «тс.» Ж, [нозя́] (дит.) «нога, ніжка», ногави́ці «суконні штани; [нижні штани Ж; панчохи МСБГ]», ганави́ці «шкіряні штани» Я, ногави́ця «холоша», ногавичиня́та «штанці» Пр. XI діал. н., нога́вки́ «полотняні штани Г; верхні штани Ж», нага́вки «суконні штани», ноженє́ (зб.) «пальці ноги» Ж, ножи́сько, ніжни́й «ножний» Ж, ножани́й «ножний, який стосується ніг, який знаходиться на ногах», [ножени́й, ножіни́й] «тс.», [ножкови́й] (у сполученні [ножкове пущення] «пущення перед масницею, коли їдять холодець із свинячих ніг»), ножни́й, ніжкува́ти «збиратися і топтати ногами землю» (про овець) Ж, відно́га «відгалуження (гори, стовбура, дороги)», за́ніжка «задня нога тварини» Ж, збезно́жити, збезно́жіти, о́бніж «квітковий пилок, який бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги: [підні́жжя Ж]», обні́жжя, обні́жка «обніж» Ж, обні́жки «вовна низької якості, яку настригають з ніг, морди та хвоста вівці», обни́жки «вовна гіршої якості» Лекс-Пол, обні́жок «поперечка між ніжками стола, стільця», обно́га «гірський відріг, підніжжя гори» Ж, о́бнож «обніж» Ник, підні́жжя, підно́же «підні́жжя» Нед, підні́жка, підні́жок, підножа́й «педаль» Куз, підно́жі «підніжки в ткацькому верстаті» Ник, підно́жиний «підніжний» Пі, по́ніж «частина колиски» О, поножаї́ «підніжки в ткацькому верстаті» Ник, поно́жі́ «тс.» Г, Нед, Л, попідні́ж «під ноги» Нед, розні́жка, [су́ніж) (у сполученнях [с. лячи, с. спати] «лягти, спати так, що двоє і більше лежачих торкаються ногами») Нед; — рос. болг. нога́, білор. нага́, д.-рус. нога, пол. н.-луж. в.-луж. noga, чеськ. словац. в.-луж. noha, полаб. nügǎ, мак. нога, сербохорв. но̀га, словен. nôga, ст.-слов. нога; — psl. noga «нога»; — споріднене з лит. nagà «копито», nagas «ніготь; кіготь», лат. nagas «обидві руки; руки й ноги», nags «ніготь; кіготь», nage «ступня (ноги)», дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «тс.», nakháḥ «ніготь; кіготь», перс. nāχun «тс.», д.-грец. ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито», лат. unguis «тс.», д.-ірл. ingen «ніготь; кіготь», дкімр. eguin, кімр. корн. ewin, брет. iwin «тс.», двн. днн. nagal «ніготь», н.-нім. Nagel, зх.-фриз. neil, дав.-англ. nægl, nægel «тс.», англ. nail «ніготь; кіготь», д.-ісл. nagl «ніготь», готська ganagljan «прибивати цвяхами»; праіндоєвр. onogh-, n̥gh-, ongh- «ніготь, кіготь». — Rudn. II 861; Фасмер III 78—79; Черных І 575; Преобр. І 609—610; ЭСБМ 7, 181; Brückner 365; Holub—Кор. 246; Schuster-Šewc 1018; Oleš I 661—663; Младенов 359; Skok II 522—523; Bezlaj ESSJ II 226; Критенко Вступ 542; Fraenkel 478—479; Trautmann 192; MQhl.—Endz. II 686—687; Bezzenberger BB 16, 257; Meillet Études 208; Uhlenbeck 4, 141; Mayrhofer I 22, II 124; Frisk II 398—399; Walde—Hofm. II 818—819; Pedersen Kelt. Gr. I 107, 186; Kluge—Mitzka 501; Klein 1026; Pokorny 780. — Пор. ніготь.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |