обалдуй
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | обалду́й | обалду́и |
| Р. | обалду́я | обалду́ев |
| Д. | обалду́ю | обалду́ям |
| З. | обалду́я | обалду́ев |
| О. | обалду́ем | обалду́ями |
| П. | ||
| М. | обалду́е | — |
о·бал-ду́й
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 6a.
Корінь: -обалдуй-.
Вимова
ред.- МФА: [ɐbɐɫˈduɪ̯]
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- зневажл. бовдур, бевзь, йолоп ◆ Ты вот как я действуй - учи их разуму. А то вырастут обалдуи - ни себе, ни людям никакой корысти. Золотая роза, «1955» (Цитата з порталу "Национальный корпус русского языка")
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??