ніч
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ніч | но́чі |
| Р. | но́чі | но́чей |
| Д. | но́чі | но́чам |
| З. | ніч | но́чі |
| Ор. | ніччю | но́чами |
| М. | но́чі | но́чах |
| Кл. | но́че* | но́чі* |
ніч
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ніч-.
Вимова
ред.- МФА : [ˈnʲit͡ʃ] (одн.), [ˈnɔt͡ʃʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку. ◆ День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля. Чорнобривець ◆ Ніч, тиха, тепла літня ніч, стояла над землею, виблискуючи зорями, мліючи у своїй розкоші… Мирний. ◆ А вгорі вже блідли зорі: западала пізня ніч. Ю. К. Смолич
- порівняння. ◆ В Уласа очі були темно-карі, ясні та привітні, як та весняна ніч. І. С. Нечуй-Левицький ◆ Фрунзе став як ніч. О. Т. Гончар
- обр.. ◆ Ніч історії — капіталізм, день історії — комунізм, і сонце його нестримно сходить сьогодні над нашою планетою. Мистецтво
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені й термінологічні словосполуки, фразеологізми
ред.- Без нóчі не тутéшній — нікому не відомий, чужий для всіх. ◆ Братова приймила приймака, а він, без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі. О. Т. Гончар
- Вальпýргієва ніч — гучна, весела гулянка. ◆ Доброго ранку, Сашо! Як спалось? — Дякую, друже! Ніяк не спалось. А ти хіба спав? — Куди там спав! Сьогодні ж у нас вальпургієва ніч! О. Т. Гончар
- Варфоломі́ївська ніч — жорстока розправа, масове підступне винищення політичних противників; кровопролиття. ◆ Тактика варфоломіївських ночей була властива гітлерівцям. В. Коптілов
- Від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі — з ранку до вечора, увесь день. ◆ По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи. Панас Мирний
- Глу́па ніч — пізній час ночі. ◆ Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі. І. С. Нечуй-Левицький ◆ Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! Л. Костенко
- День і ніч — постійно, увесь час. ◆ День і ніч палає доменна піч. З журналу
- Дні і (та) но́чі — безперервно, постійно, безупинно, увесь час. ◆ І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили. М. Нагнибіда ◆ Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі. О. Гуреїв
- З ранку до ночі — увесь день, цілими днями, протягом довгого часу. ◆ З ранку до ночі бачу твої очі. Пісня
- Лю́ди ніч (по шматка́х) розібра́ли — Настав ранок, розвиднілося. ◆ І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше зі співчуттям, запитала вона. — Уже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся… А. Іщук
- На ніч — для використання вночі. ◆ Повіриш, беру на ніч повний кисет і не вистачає, — поскаржився він, згортаючи цигарку завтовшки в гвинтівочний патрон. Г. Тютюнник
- Недосипа́ти (недоспа́ти) ноче́й, і (та) недоїда́ти (недої́сти) (шматка́) хлі́ба — довго й тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. ◆ Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів. М. Л. Кропивницький
- Ні дня ні но́чі — хто-небудь дуже завантажений роботою, не має вільного часу. ◆ Де ж це мати бариться? — Їй завсігди так — ні дня ні ночі, — старує Шурко. — Мабуть, і сьогодні прийде пізно. Ю. Мушкетик
- Як день, так ніч — безперервно, увесь час. ◆ Де ж це мати бариться? — Їй завсігди так — ні дня ні ночі, — старує Шурко. — Мабуть, і сьогодні прийде пізно. Ю. Мушкетик
- Як (осіння) ніч — смутний, насуплений, похмурий, п'яний. ◆ Хома ходив, як ніч, нічого й не говорив до Хими. М. М. Коцюбинський ◆ Шляхтичі, п’яні як осіння ніч, насилу доплентались до повітки і попадали. І. С. Нечуй-Левицький
Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Праінд. noktis → псл. noktъ → стсл. ношть → дав-рус. нощь → стар-укр. ночь → суч. ніч.