наритник
Див. також Наритник. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | нари́тник | нари́тники |
Р. | нари́тника | нари́тників |
Д. | нари́тнику нари́тникові |
нари́тникам |
З. | нари́тник | нари́тники |
Ор. | нари́тником | нари́тниками |
М. | на/в нари́тнику | на/в нари́тниках |
Кл. | нари́тнику* | нари́тники* |
на-ри́т-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -наритник-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- частина кінської збруї, що утримує хомут або шорку від сповзання на шию, наприклад, під час спуску з гори. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|