міць

Див. також Міць.

Українська
ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості ред.

відмінок однина множина
Н. мі́ць  —
Р. мо́ці  —
Д. мо́ці  —
З. мі́ць  —
Ор. мі́цю  —
М. мо́ці  —
Кл. мо́це*  —

мі́ць

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -міць-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. те ж саме, що міцність. ◆ немає прикладів застосування.
  2. фізична сила. ◆ немає прикладів застосування.
  3. велика сила чого-небудь; могутність. ◆ немає прикладів застосування.
  4. сила як можливість, здатність робити що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

  1. могутність, могуття
  2. спромога

Антоніми ред.

  1. неспромога, несила

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

міцність
фізична сила
велика сила чого-небудь; могутність
сила як можливість, здатність робити що-небудь

Джерела ред.