милиця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ми́лиця | ми́лиці |
Р. | ми́лиці | ми́лиць |
Д. | ми́лиці | ми́лицям |
З. | ми́лицю | ми́лиці |
Ор. | ми́лицею | ми́лицями |
М. | ми́лиці | ми́лицях |
Кл. | ми́лице* | ми́лиці* |
ми́-ли-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -милиц-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [ˈmɪlet͡sʲɐ] (одн.), [ˈmɪlet͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою під час ходіння хворі на ноги чи безногі люди. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |