лицезрение
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | лицезре́ниие | лицезре́ниия |
| Р. | лицезре́ниия | лицезре́ниий |
| Д. | лицезре́ниию | лицезре́нииям |
| З. | лицезре́ниие | лицезре́ниия |
| О. | лицезре́ниием | лицезре́нииями |
| П. | лицезре́ниии | лицезре́нииях |
ли-це-зре́-ни-я
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лицезр-; суфікси: -ен-ниj-; закінчення: -е
Вимова ред.
- МФА: [lʲɪt͡sɨˈzrʲenʲɪɪ̯ə]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- лицезріння ◆ Было загадкою, где ухитрялась она видеться с предметом своего обожания. Может быть, она довольствовалась его лицезрением издали на общих погрузках дров и угля силами всех едущих
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??