лакей

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	лаке́й	лаке́ї
Р.	лаке́я	лаке́їв
Д.	лаке́єві лаке́ю	лаке́ям
З.	лаке́я	лаке́їв
Ор.	лаке́єм	лаке́ями
М.	лаке́ї лаке́єві лаке́ю	лаке́ях
Кл.	лаке́ю*	лаке́ї*

ла-ке́й

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.

Корінь: -лакей-.

Вимова

• МФА : [lɐˈkɛi̯] (одн.), [lɐˈkɛji] (мн.)

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. слуга у панів або при ресторані, готелі ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перен., зневажл. той, хто підлабузнюється, вислужується перед ким-небудь; підлабузник ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: лакейство, лакейчук

Етимологія

Від лаке́й, лаке́йство, лакейчу́к «лакей, лакей-хлопчик», лакеюва́тий «з лакейською душею», лаке́йствувати, лакейчукува́ти, лакеюва́ти;— р. бр. болг. лакей, пол. lokaj, [łokaj], ч. словац. lokaj, в.-луж. lakaj, мак. лакеј, сербохорв. ла̀ке̄ј, словен. lakáj;— через посередництво російської і, можливо, голландської мов (нідерл. lakei) запозичено з французької; фр. laquais «лакей» походить від ісп. lасауо, яке через нгр. ούλακης «тс.» зводиться до тур. ulak «кур’єр, гонець, вістовий».— Фасмер II 452; КЭСРЯ 232; Преобр. І 430—431; Sławski IV 325— 326; Brückner 301; Machek ESJČ 338; Holub— Lyer 292; БЕР III 290; Matzenauer 243.— Пор. льо́кай.

Переклад

слуга у панів або при ресторані, готелі

той, хто підлабузнюється, вислужується перед ким-небудь; підлабузник

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5