кішка
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кі́шка | кі́шки |
Р. | кі́шки | кі́шок |
Д. | кі́шці | кі́шкам |
З. | кі́шку | кі́шки |
Ор. | кі́шкою | кі́шками |
М. | кі́шці | кі́шках |
Кл. | кі́шко* | кі́шки* |
кі́ш-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кіш-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
ред.МФА: [ˈkʲiʃkɑ]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- самка кота. ◆ Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята. Панас Мирний
- невелика кітва; пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів. ◆ — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій. І. Нечуй-Левицький
- тільки мн. те ж саме, що кігті 2; загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, що їх прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. ◆ Сонце ще проглядало через розриви скель, а хлопці вже були у своєму обладунку: високогірних черевиках, кішках, штормівках і пухівках. (з газети)
Синоніми
ред.Антоніми
ред.- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.- і кішки нема чим годувати
- чия кішка сало з'їла,
- як (мов, ніби і т. ін.) кіт (кішка) з собакою
- [чорна] кішка пробігла; [чорний] кіт пробіг
Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.кітва | |
пристрій для лазання | |
Білоруська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.
Іменник, жіночий рід.
Корінь: -кіш-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Джерела
ред.