Українська

ком-про-мі́с

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -компроміс-.

згода з ким-небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прикметники: компромі́сний, компромі́совий

Від ??

Список перекладів
Білоруська_be: кампрамі́с ^(be) чол. Російська_ru: компроми́сс ^(ru) чол.

компроміс