канон
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кано́н | канони́ |
Р. | канона́ | каноні́в |
Д. | каноно́ві канону́ |
канона́м |
З. | кано́н | канони́ |
Ор. | каноно́м | канона́ми |
М. | каноно́ві, канону́ | канона́х |
Кл. | кано́не* | канони́* |
ка-но́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -канон-.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- сукупність твердо встановлених правил, які визначають норми композиції та колориту, систему пропорцій або іконографію даного типу зображення. У храмовій архітектурі роль канону визначає «канонічна традиція» — прийняті церквою зразкові будинки та споруди, що відображають засобами архітектури богословський зміст храму. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | кано́н | каноны́ |
Р. | канона́ | каноно́в |
Д. | канону́ | канона́м |
З. | кано́н | каноны́ |
О. | каноно́м | канона́ми |
П. | каноне́ | канона́х |
ка-но́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -канон-.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- канон (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??