калабаня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	калаба́ня	калаба́ні
Р.	калаба́ні	калаба́нь
Д.	калаба́ні	калаба́ням
З.	калаба́ню	калаба́ні
Ор.	калаба́нею	калаба́нями
М.	калаба́ні	калаба́нях
Кл.	калаба́не*	калаба́ні*

ка-ла-ба́-ня

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -калабан-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [kɐlɐˈbɑnʲɐ] (одн.), [kɐlɐˈbɑnʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. калюжа ◆ Аж калабані стоять, такий дощ був. ◆ Виходив [Гриць] перед хату, ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п'ють, та й торкотів. Лесь Мартович.

Синоніми

1. калюжа, барліг, баюра, ковбаня, калабатина, бакай, ковтьоба

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від укр. калаба́ня «калюжа»;— очевидно, результат контамінації слів укр. ковба́ня і укр. калаба́тина (див.).

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: puddle Російськаru: лужа

Джерела

• Словник УЛІФ: калабаня
• Словарь української мови Б.Грінченка в чотирьох томах