калабаня
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | калаба́ня | калаба́ні |
| Р. | калаба́ні | калаба́нь |
| Д. | калаба́ні | калаба́ням |
| З. | калаба́ню | калаба́ні |
| Ор. | калаба́нею | калаба́нями |
| М. | калаба́ні | калаба́нях |
| Кл. | калаба́не* | калаба́ні* |
ка-ла-ба́-ня
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. калюжа ◆ Аж калабані стоять, такий дощ був. ◆ Виходив [Гриць] перед хату, ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п'ють, та й торкотів. Лесь Мартович.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
Словарь української мови Б.Грінченка в чотирьох томах