баюра
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | баю́ра | баю́ри |
| Р. | баю́ри | баю́р |
| Д. | баю́рі | баю́рам |
| З. | баю́ру | баю́ри |
| Ор. | баю́рою | баю́рами |
| М. | баю́рі | баю́рах |
| Кл. | баю́ро* | баю́ри* |
ба-ю́-ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -баюр-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [bɐˈjurɐ] (одн.), [bɐˈjure] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- велика, глибока калюжа. [≈ 1] ◆ Лежала свиня в баюрі та й ось як хрюкала — балакала сама з собою. І. Я. Франко
- велика, глибока яма, вибій; ямка в земляній підлозі. [≈ 2] ◆ Сотні кріпаків місяців зо два тілько й знали, що рили сиру землю. Вирили баюру страшенну. Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |