институт

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	институ́т	институ́ты
Р.	институ́та	институ́тов
Д.	институ́ту	институ́там
З.	институ́т	институ́ты
О.	институ́том	институ́тами
П.	институ́те	институ́тах

ин-сти-ту́т

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -институт-.

Вимова

• МФА : [ɪnsʲtʲɪˈtut] (одн.), [ɪnsʲtʲɪˈtutɨ] (мн.)
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. інститут (вищий навчальний заклад) ◆ В институт поступили 16 человек из-за пределов республики.
2. інститут (науково-дослідний) ◆ Інститут фізики Національної академії наук України
3. інститут (сукупність правових норм) ◆ Подавлены, разрушены общественные и государственные институты, которые прежде защищали людей.

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники: институтка
• прикметники: институтский

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??