Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я запозича́ю запозича́в
запозича́ла
запозича́тиму  —
Ти запозича́єш запозича́в
запозича́ла
запозича́тимеш запозича́й
Він
Вона
Воно
запозича́є запозича́в
запозича́ла
запозича́ло
запозича́тиме  —
Ми запозича́єм(о) запозича́ли запозича́тимем(о) запозича́ймо
Ви запозича́єте запозича́ли запозича́йте
Вони запозича́ють запозича́ли запозича́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. запозича́ючи
Дієприсл. мин. ч. запозича́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма запозиче

за-по-зи-ча́́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікси: за-по-; корінь: -зич-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. приймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ [О ф і ц е р:] Добрі приклади варто запозичати. В. М. Собко, «П'єси», 1958 р.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.