запозичити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | запози́чив | запози́чу | — | |
| Ти | запози́чив запози́чила | запози́чиш | запози́ч | |
| Він Вона Воно |
запози́чив запози́чила запози́чило | запози́чить | — | |
| Ми | запози́чили | запози́чим(о) | запози́ч | |
| Ви | запози́чили | запози́чте | ||
| Вони | запози́чили | запози́чать | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | запози́чивши | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | запози́чений | |||
| Безособова форма | — | |||
запозичити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — запозичати.
Префікси: за-по-; корінь: -зич-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [zɑ̽pɔ̝ˈzɪt͡ʃɪtɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Див. запозичати. ◆ Свої догмати, обряди і свята християнство у великій мірі запозичило з численних національних релігій народів Римської імперії. , «Наука і життя, 10», 1956 р.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |