жеребець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | жеребе́ць | жеребці́ |
| Р. | жеребця́ | жеребці́в |
| Д. | жеребце́ві жеребцю́ |
жеребця́м |
| З. | жеребе́ць | жеребці́ |
| Ор. | жеребце́м | жеребця́ми |
| М. | жеребці́ жеребця́ |
жеребця́х |
| Кл. | жеребцю́* | жеребці́* |
же-ре-бе́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жеребець-.
Вимова ред.
- МФА : [ʒereˈbɛt͡sʲ] (одн.), [ʒereˈbt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
.jpg)
Значення ред.
- самець кобили. [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- про чоловіка, який чим-небудь нагадує цю тварину. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від праслов. *žerbьcь, від якого також походять білор. жарабе́ц, болг. жребе́ц, мак. ждребец, серб. ждребац, словен. žrebec, словац. žrebec, чеськ. hřebec, хорв. ždrijebac й укр. жеребець, походить до праіндоєвр. *gʷerǝbh-. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |