жеребець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | жеребе́ць | жеребці́ |
Р. | жеребця́ | жеребці́в |
Д. | жеребце́ві жеребцю́ |
жеребця́м |
З. | жеребе́ць | жеребці́ |
Ор. | жеребце́м | жеребця́ми |
М. | жеребці́ жеребця́ |
жеребця́х |
Кл. | жеребцю́* | жеребці́* |
же-ре-бе́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жеребець-.
Вимова
ред.- МФА : [ʒereˈbɛt͡sʲ] (одн.), [ʒereˈbt͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- самець кобили. [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- про чоловіка, який чим-небудь нагадує цю тварину. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від праслов. *žerbьcь, від якого також походять білор. жарабе́ц, болг. жребе́ц, мак. ждребец, серб. ждребац, словен. žrebec, словац. žrebec, чеськ. hřebec, хорв. ždrijebac й укр. жеребець, походить до праіндоєвр. *gʷerǝbh-. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад
ред.Список перекладів | |
|