Українська
Редагувати

У Вікіпедії є стаття

Тип та синтаксичні ознакиРедагувати

се́рбська мо́ва

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. стандартизований варіант сербохорватської мови,[1][2][3] який використовують переважно в Сербії, Чорногорії[4] та Боснії й Герцеґовині. Крім того, мова має статус міноритарної в Хорватії, Македонії, Румунії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Албанії та Греції. Належить до групи південнослов'янських мов. ◆ П’єса «Кольори» перекладена сербською мовою і презентована сербській публіці... http://koronatsiya.com/pyesi-pavla-arye-perekladeno-cheskoyu-i-serbskoyu-movami/

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

ЕтимологіяРедагувати

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати

  1. David Dalby, Linguasphere (1999/2000, Linguasphere Observatory), pg. 445, 53-AAA-g, "Srpski+Hrvatski, Serbo-Croatian".
  2. Benjamin W. Fortson IV, Indo-European Language and Culture: An Introduction, 2nd ed. (2010, Blackwell), pg. 431, "Because of their mutual intelligibility, Serbian, Croatian, and Bosnian are usually thought of as constituting one language called Serbo-Croatian."
  3. Václav Blažek, "On the Internal Classification of Indo-European Languages: Survey" retrieved 20 Oct 2010, pp. 15-16.
  4. Перепис населення Чорногорії 2011, Montstat, http://www.monstat.org/userfiles/file/popis2011/saopstenje/saopstenje(1).pdf