есхатокол
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | есхатоко́л | есхатоко́ли |
| Р. | есхатоко́ла | есхатоко́лів |
| Д. | есхатоко́лові есхатоко́лу |
есхатоко́лам |
| З. | есхатоко́л | есхатоко́ли |
| Ор. | есхатоко́лом | есхатоко́лами |
| М. | на/у есхатоко́лу | на/у есхатоко́лах |
| Кл. | есхатоко́лу* | есхатоко́ли* |
ес-ха-то-ко́л
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -есхатокол-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- юр. кінцева чи заключна частина умовного формуляру документа, яка містить такі дані: місце видачі документа, час, а також апрекацію — заключне побажання ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Спеціальні історичні дисципліни: довідник, навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ: Либідь, 2008. — С. 188-189.