дозвіл
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | до́звіл | дозволи́ |
| Р. | до́зволу | дозволі́в |
| Д. | до́зволу | дозвола́м |
| З. | до́звіл | дозволи́ |
| Ор. | до́зволом | дозвола́ми |
| М. | до́зволі | дозвола́х |
| Кл. | до́зволе* | дозволи́* |
до́з-віл
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1*c.
Префікси: до-з-; корінь: -віл-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈdɔzʲʋʲil] (одн.), [dɔzwɔˈlɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- згода, що дає право робити щось; документ, який посвідчує таке право. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |