диявол
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | дия́вол | дия́воли |
Р. | дия́вола | дия́волів |
Д. | дия́волу дия́волові |
дия́волам |
З. | дия́вола | дия́волів |
Ор. | дия́волом | дия́волами |
М. | дия́волу дия́волі |
дия́волах |
Кл. | дия́воле | дия́воли |
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- уявна надприродна страшна істота, символ зла; злий дух [≈ 1] ◆ Я не розумію, де все поділося? Що, тут, диявол якийсь був?
- дуже жорстока, безжалісна і підступна особа [≈ 2] ◆ Це не люди, а дияволи, щоб таке чинити з людьми.
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від д.-рус. диꙗволъ, від д.-грец. διάβολος «диявол».
Переклад
ред.уявна надприродна страшна істота, символ зла; злий дух | |
дуже жорстока, безжалісна і підступна особа | |