біс

Українська
ред.

біс І ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Іменник.

Корінь: --.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана ◆ — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив Глібов
  2. уживається як лайка ◆ Сунеться який біс — йому колючка в ніс Глібов

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.


біс ІІ ред.

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Вигук.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. уживається як прохання глядачів повторити виступ ◆ Панночки для виду поопускали очі у землю, а паничі і пани одно гукали: «біс! біс!» Панас Мирний

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерело ред.