дзвіниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дзвіни́ця | дзвіни́ці |
| Р. | дзвіни́ці | дзвіни́ць |
| Д. | дзвіни́ці | дзвіни́цям |
| З. | дзвіни́цю | дзвіни́ці |
| Ор. | дзвіни́цею | дзвіни́цями |
| М. | дзвіни́ці | дзвіни́цях |
| Кл. | дзвіни́це* | дзвіни́ці* |
дзві-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -дзвін-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [d͡zʲʋʲiˈnɪt͡sʲɐ] (одн.), [d͡zʲʋʲiˈnɪt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- відкрита споруда, що стоїть окремо, прибудована до храму або надбудована над храмом чи його західною частиною, або стінка з прорізами, призначеними для підвішування дзвонів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |