Українська

дер-жи́-тель

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -держ-; суфікси: -ит -ель.

те ж саме, що володар. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ ◆ В київському та галицько-володимирському періоді нашої державности слово «держава» в нашій політичній літературі, як уже сказано, вживається тільки в прикметниковій формі «державний», як додатковий титул князя. Це означало «владний», «могутній». Крім цього вживано ще в іменниковій формі «держитель», «держець» для означення «володаря». Це було перекладом із грецьких термінів, стосованих як титул для Бога (Παντοκράτωρ, — Вседержитель…

Найтісніша спорідненість
іменники: держатель

Від ??

Список перекладів

держитель