держець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
де́р-жець
Іменник чоловічого роду, істота.
Корінь: -держ-; суфікс: -ец-; закінчення: -ь
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
◆ В київському та галицько-володимирському періоді нашої державности слово «держава» в нашій політичній літературі, як уже сказано, вживається тільки в прикметниковій формі «державний», як додатковий титул князя. Це означало «владний», «могутній». Крім цього вживано ще в іменниковій формі «держитель», «держець» для означення «володаря». Це було перекладом із грецьких термінів, стосованих як титул для Бога (Παντοκράτωρ, — Вседержитель… Naukovyĭ zbirnykUkraïnsʹkyĭ vilʹnyĭ universytet, Том 5, Випуск [1948 188]
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |