глупость

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	глу́пость	глу́пости
Р.	глу́пости	глу́постей
Д.	глу́пости	глу́постям
З.	глу́пость	глу́пости
О.	глу́постью	глу́постями
П.	глу́пости	глу́постях

глу́-пость

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -глуп-; суфікс: -ость.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дурість ◆ Подобно тому как можешь не замечать глупость красивой женщины, так можешь не заметить великолепия глупого мужчины. Фазиль Искандер, «Святое озеро», 1969 р. (Цитата з порталу "Национальный корпус русского языка")
2. дурниця, дурість ◆ Стоило моему брату произнести любую глупость, как женщины начинали визгливо хохотать. Сергей Довлатов, «Чемодан», 1986 р. (Цитата з порталу "Национальный корпус русского языка")

Синоніми

1. дурость, тупость

Антоніми

1. ум, сообразительность

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: глупец прикметники: глупый дієслова: глупеть, глупить прислівники: глупо

Етимологія

Від ??