вікарій
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | віка́рій | віка́рії |
| Р. | віка́рія | віка́ріїв |
| Д. | віка́рієві віка́рію |
віка́ріям |
| З. | віка́рія | віка́ріїв |
| Ор. | віка́рієм | віка́ріями |
| М. | віка́рії віка́рієві віка́рію |
віка́ріях |
| Кл. | віка́рію* | віка́рії* |
ві-ка́-рій
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.
Корінь: -вікарій-
Вимова
ред.- МФА: [viˈkarʲij]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- істор. правитель адміністративного округу в Римській імперії. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- рел. у православній церкві: єпископ, який є помічником або заступником архієрея; у католицькій церкві: заступник єпископа або парафіяльного священика. [≈ 2][▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ під'єпископ
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від лат. vicarius «заступник, намісник», далі від vicis «зміна», далі від праіндоєвр. *weik-/*weig- «зв'язувати, намотувати».
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: вікарій
- Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови. — К : «Аконіт», 2000. — Т. 1. — С. 472. — ISBN 966-7173-02-X
- Орфографічний словник української мови / укл. Головачук С. І. та ін. — К : «Довіра» та укр.-амер. фонд «Відродження», 1994. — С. 111. — ISBN 5-85154-112-1
- вікарій на Lingvo.ua