Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття


Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відмінок однина множина
Н. віка́рій віка́рії
Р. віка́рія віка́ріїв
Д. віка́рієві
віка́рію
віка́ріям
З. віка́рія віка́ріїв
Ор. віка́рієм віка́ріями
М. віка́рії
віка́рієві
віка́рію
віка́ріях
Кл. віка́рію* віка́рії*

ві-ка́-рій

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.


Корінь: -вікарій-

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. істор. правитель адміністративного округу в Римській імперії. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. рел. у православній церкві: єпископ, який є помічником або заступником архієрея; у католицькій церкві: заступник єпископа або парафіяльного священика. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від лат. vicarius «заступник, намісник», далі від vicis «зміна», далі від праіндоєвр. *weik-/*weig- «зв'язувати, намотувати».

ПерекладРедагувати

Список перекладів
Список перекладів

ДжерелаРедагувати

  • Словник УЛІФ: вікарій
  • Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови. — К : «Аконіт», 2000. — Т. 1. — С. 472. — ISBN 966-7173-02-X
  • Орфографічний словник української мови / укл. Головачук С. І. та ін. — К : «Довіра» та укр.-амер. фонд «Відродження», 1994. — С. 111. — ISBN 5-85154-112-1
  • вікарій на Lingvo.ua