вправити
Українська
ред.
вправити I ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | впра́влю | впра́вив | {{{3}}}лю | — |
Ти | впра́виш | впра́вив впра́вила | впра́виш | впра́в |
Він Вона Воно |
впра́вить | впра́вив впра́вила впра́вило | впра́вить | — |
Ми | впра́вим (впра́вимо) | впра́вили | впра́вим(о) | впра́вм(о) |
Ви | впра́вите | впра́вили | впра́вте | |
Вони | впра́влять | впра́вили | впра́влять | — |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | [[{{{3}}}елний]] | |||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Дієприкм. пас. мин. ч. | впра́вивши | |||
Безособова форма | — |
вправити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — вправля́ти.
Префікс: в-; корінь: -прав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ˈʍprɑu̯ete] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- в що вставити, всунути щось кудись, у що-небудь, закріплюючи. ◆ немає прикладів застосування.
- мед. повернути, вставити на місце вивихнуті суглоби, переламані кінцівки тощо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела ред.
вправити II ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | впра́влю | впра́вив | {{{3}}}лю | — |
Ти | впра́виш | впра́вив впра́вила | впра́виш | впра́в |
Він Вона Воно |
впра́вить | впра́вив впра́вила впра́вило | впра́вить | — |
Ми | впра́вим (впра́вимо) | впра́вили | впра́вим(о) | впра́вм(о) |
Ви | впра́вите | впра́вили | впра́вте | |
Вони | впра́влять | впра́вили | впра́влять | — |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | [[{{{3}}}елний]] | |||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Дієприкм. пас. мин. ч. | впра́вивши | |||
Безособова форма | — |
вправити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — вправля́ти.
Префікс: в-; корінь: -прав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ˈʍprɑu̯ete] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. виконати, завершити якусь справу; надати комусь належного вигляду; довести до ладу що-небудь. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |