вправимий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	вправи́мий	вправи́ма	вправи́ме	вправи́мі
Р.	вправи́мого	вправи́мої	вправи́мого	вправи́мих
Д.	вправи́мому	вправи́мій	вправи́мому	вправи́мим
З.	вправи́мого (іcт.) вправи́мий (неіст.)	вправи́му	вправи́ме	вправи́мих (іст.) вправи́мі (неіст.)
О.	вправи́мим	вправи́мою	вправи́мим	вправи́мими
М.	вправи́мім вправи́мому	вправи́мій	вправи́мім вправи́мому	вправи́мих

впра-ви́-мий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: в-; корінь: -прав-; суфікс: -им; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА : [ʍprɐˈu̯ɪmei̯] (одн.), [ʍprɐˈu̯ɪmʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. якого можна вправити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вправимість, вправляння, вправа прикметники: вправний, дієслова: вправити, вправляти прислівники: вправно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів