виколотка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ви́колотка | ви́колотки |
| Р. | ви́колотки | ви́колоток |
| Д. | ви́колотці | ви́колоткам |
| З. | ви́колотку | ви́колотки |
| Ор. | ви́колоткою | ви́колотками |
| М. | ви́колотці | ви́колотках |
| Кл. | ви́колотко* | ви́колотки* |
ви́-ко-лот-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: ви-; корінь: -колот-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія чи стан за значенням виколювати[[Категорія:Вербальні слова}}]] ◆ щоб надати їм [ковальству] об’єму, в хід іде вигинання, виколотка, карбування, і тільки після цього окремі деталі з’єднуються паянням твердими припоями. Джерело — https://razom.media/kovalchuk/.
- стан, властивість, отримана такою дією. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
- ↑ стан, властивість
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |