Українська

вар-то-ви́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -варт-; суфікси: -ов -ик.

діал. вартовий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: вартонька ін. іменники: вартівник, вартівня, вартова, вартовий, вартування прикметники: вартівничий, вартовий дієслова: вартувати

Від ??

Список перекладів

вартовик