вартувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | варту́ю | вартува́в | вартува́тиму | — |
| Ти | варту́єш | вартува́в вартува́ла | вартува́тимеш | варту́й |
| Він Вона Воно |
варту́є | вартува́в вартува́ла вартува́ло | вартува́тиме | — |
| Ми | варту́єм(о) | вартува́ли | вартува́тимем(о) | варту́ймо |
| Ви | варту́єте | вартува́ли | варту́йте | |
| Вони | варту́ють | вартува́ли | вартува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | варту́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | вартува́вши | |||
| Безособова форма | варто́вано | |||
вартувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -варт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- перех. охороняти, стерегти кого-, що-небудь [▲ 1] ◆ Дідусь вартує коло брами, стереже зерно Тер.
- неперех. стояти на варті, на сторожі [▲ 2] ◆ Вартує недоторканність радянських рубежів прикордонник Сміловенко Ком., 1938, VI ◆ Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано Я. Мамонтов
- неперех. невідступно перебувати в якомусь місці певний час (біля хворого або вичікуючи кого-, що-небудь і т. ін.) [▲ 3] ◆ Я тебе буду вартувати тепер Чуб. ◆ В бюро вартую я сьогодні Бажан
- неперех., діал. коштувати [▲ 4] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| охороняти, стерегти кого-, що-небудь | |
| стояти на варті, на сторожі | |
| невідступно перебувати в якомусь місці певний час | |
| коштувати | |