Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н.  — ва́рвари
Р.  — ва́рварів
Д.  — ва́рварам
З.  — ва́рварів
Ор.  — ва́рварами
М.  — ва́рварах
Кл.  — ва́рвари

ва́р-ва-ри

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -варвар-; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. істор. назва, яку стародавні греки і римляни давали народам і племенам, що не належали до греко-римської цивілізації та, за їхнім переконанням, перебували на нижчому рівні культурного розвитку [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. некультурні, малосвідомі люди [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Шаблон:спорідн:варвар

Етимологія ред.

Від ва́рвар, ва́рварство, варвари́зм, ст. варвары (XVII ст.); — рос. білор. варвар, д.-рус. варваръ, варъваръ, чеськ. словац. в.-луж. barbar, н.-луж. barbaŕ, болг. варварин, мак. варвар(ин), сербохорв. ва̏рварин, ба̏рба̄р, барбарин, словен. barbár, пол. barbarz стсл. вор(ъ)воръ;— запозичення з грецької мови; гр. βάρβαρος «чужинець, не грек; некультурний, грубий, жорстокий» разом з дінд. barbarah «той, що заїкається» являє собою звуконаслідувальне редуплікативне утворення і, на думку деяких дослідників, походить з шумеро-вавілонського джерела (шумер. barbar «чужинець», семіто-вавілонське barbaru «чужий»); спочатку слово означало невиразну, незрозумілу мову, пізніше набуло переносних значень; варваризм походить від фр. barbarisme, що зазнало впливу ва́рвар. — СІС 119; Тимч. 186; Шанский ЭСРЯ І 3, 19; Фасмер І 274; Преобр. І 65; Frisk І 219—220.


Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

У Вікіпедії є стаття