валиво
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | валиво | валива |
| Р. | валива | валив |
| Д. | валиву, валивові | валивам |
| З. | валиво | валива |
| Ор. | валивом | валивами |
| М. | валиві | валивах |
| Кл. | валиво* | валива* |
ва-ли-во
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -валив-; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА : [ʋɐleu̯ɔ] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- заст. корито, ночви. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |