білка
 Див. також Білка.
|
Українська
ред.
бі́лка ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бі́лка | бі́лки |
| Р. | бі́лки | бі́лок |
| Д. | бі́лці | бі́лкам |
| З. | бі́лку | бі́лок |
| Ор. | бі́лкою | бі́лками |
| М. | на/у бі́лці | на/у бі́лках |
| Кл. | бі́лко | бі́лки |
бі́лка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біл-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: [ˈbilkɑ]
Помилкова:
- МФА: [ˈbʲiɫkɑ]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах ◆ І падає сніг, і шумлять дерева... Десь лускає білка горішки дебелі І. Нехода
- хутро цього гризуна. ◆ Від кожного двору по білці данину брали Панас Мирний
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
- —
- —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| гризун | |
| |
білка́ ред.
Значення ред.
- форма родового відмінка однини від біло́к I, II
