білка
 Див. також Білка.
|
Українська
ред.
бі́лка
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бі́лка | бі́лки |
| Р. | бі́лки | бі́лок |
| Д. | бі́лці | бі́лкам |
| З. | бі́лку | бі́лок |
| Ор. | бі́лкою | бі́лками |
| М. | на/у бі́лці | на/у бі́лках |
| Кл. | бі́лко | бі́лки |
бі́лка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біл-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА: [ˈbilkɑ]
Помилкова:
- МФА: [ˈbʲiɫkɑ]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.
- невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах ◆ І падає сніг, і шумлять дерева... Десь лускає білка горішки дебелі І. Нехода
- хутро цього гризуна. ◆ Від кожного двору по білці данину брали Панас Мирний
Синоніми
ред.Антоніми
ред.- —
- —
Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.- —
- —
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| гризун | |
| |
білка́
ред.Значення
ред.- форма родового відмінка однини від біло́к I, II
