білка

Українська

бі́лка

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бі́лка	бі́лки
Р.	бі́лки	бі́лок
Д.	бі́лці	бі́лкам
З.	бі́лку	бі́лок
Ор.	бі́лкою	бі́лками
М.	на/у бі́лці	на/у бі́лках
Кл.	бі́лко	бі́лки

бі́лка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біл-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [ˈbilkɑ]

Помилкова:

• МФА: [ˈbʲiɫkɑ]

Семантичні властивості

Значення

Білка 1

1. невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах ◆ І падає сніг, і шумлять дерева... Десь лускає білка горішки дебелі І. Нехода
2. хутро цього гризуна. ◆ Від кожного двору по білці данину брали Панас Мирний

Синоніми

1. вивірка, білиця, вевірка, веврик
2. —

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. гризун, тварина
2. —

Гіпоніми

1. —
2. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• обідрати як білку

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: білочка ін. іменники: білченя прикметники: білячий

Етимологія

Від ??

Переклад

гризун

Ісландськаis: íkorni Іспанськаes: ardilla Італійськаit: scoiattolo Албанськаsq: ketër Англійськаen: squirrel Арабськаar: سنجاب Болгарськаbg: катерица Боснійськаbs: vjeverica Валлійськаcy: gwiwer Вірменськаhy: սկյուռ В’єтнамськаvi: sóc Грецькаel: ο σκίουρος, η βερβερίτσα Данськаda: egern Ерзянськаmyv: уро Есперантошeo: sciuro Естонськаet: orav Каталанськаca: esquirol Латинськаla: sciurus Норвезькаno: ekorn Нідерландськаnl: eekhoorn Німецькаde: Eichhörnchen n -s, = Польськаpl: wiewiórka Португальськаpt: esquilo Російськаru: белка Саамська (кільдінська)sjd: вуэррев Сербськаsr (лат.): veverica Словенськаsl: veverica Токі понашart: soweli Турецькаtr: sincap Угорськаhu: mókus Удмуртськаudm: коньы Французькаfr: écureuil Фінськаfi: orava Хорватськаhr: vjeverica Чеськаcs: veverka Чуваськаcv: пакша Шведськаsv: ekorre

білка́

Значення

1. форма родового відмінка однини від біло́к I, II

Джерела

• Словник УЛІФ: білка