бідкання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бі́дкання	бі́дкання
Р.	бі́дкання	бі́дкань
Д.	бі́дканню	бі́дканням
З.	бі́дкання	бі́дкання
Ор.	бі́дканням	бі́дканнями
М.	бі́дканні бі́дканню	бі́дканнях
Кл.	бі́дкання	бі́дкання

бі́д-кан-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бід-; суфікси: -к-а-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням бідкатися[[Категорія:Вербальні слова}}]] 1. ◆ О. Хведор взявсь обома руками за голову і, замість бідкання, дрібно й весело зареготався І. С. Нечуй-Левицький
   1. скарги, плач і т. іп. ◆ Уже в сінях він чує бідкання Дарини і злобне шипіння брата М. П. Стельмах
2. рідк. те саме, що бідування; бідність. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

бідкатися

скарги, плач

бідування; бідність

Джерела

• Словник УЛІФ: бідкання