бідкатися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бі́дкаюся (-сь)	бі́дкався (-сь)	бі́дкатимуся (-сь)	—
Ти	бі́дкаєшся	бі́дкався (-сь) бі́дкалася (-сь)	бі́дкатимешся (-сь)	бі́дкайся (-сь)
Він Вона Воно	бі́дкається (-сь)	бі́дкався (-сь) бі́дкалася (-сь) бі́дкалося (-сь)	бі́дкатиметься	—
Ми	бі́дкаєм(о)ся (-сь)	бі́дкалися	бі́дкатимем(о)ся (-сь)	бі́дкаймося (-сь)
Ви	бі́дкаєтеся (-сь)	бі́дкалися (-сь)		бі́дкайтеся (-сь)
Вони	бі́дкаються	бі́дкалися (-сь)	бі́дкатимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бі́дкаючись
Дієприсл. мин. ч.	бі́дкавшись
Безособова форма	—

бі́д-ка-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бід-; суфікси: -к-а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [ˈbʲidkɐtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. ◆ — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по каменюках І. Я. Франко
2. з оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. ◆ — Оце, боже мій! де це вона загаялась?— бідкались баби І. С. Нечуй-Левицький
3. без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. ◆ Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись… Марко Вовчок
4. рідк. жити в бідності, бідувати. ◆ — Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, у розкоші поживе Г. Ф. Квітка-Основ'яненко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися

бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати

дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися

жити в бідності, бідувати

Джерела

• Словник УЛІФ: бідкатися