бурхати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бу́рхаю | бу́рхав бу́рхала | бу́рхатиму | — |
| Ти | бу́рхаєш | бу́рхав бу́рхала | бу́рхатимеш | бу́рхай |
| Він Вона Воно |
бу́рхає | бу́рхав бу́рхала бу́рхало | бу́рхатиме | — |
| Ми | бу́рхаєм(о) | бу́рхали | бу́рхатимем(о) | бу́рхаймо |
| Ви | бу́рхаєте | бу́рхали | бу́рхайте | |
| Вони | бу́рхають | бу́рхали | бу́рхатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бу́рхаючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бу́рхавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
бу́р-ха-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бурх-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈburxɐte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок. діяти, виявлятися з великою руйнівною силою (про стихійні явища — вогонь, воду, вітер та ін.) [≈ 1][▲ 1] ◆ І вітри зачали бурхати, Аж човни на морі тряслись Котляревський
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від бурх «вигук, яким передається порив вітру, удар хвилі, падіння предмета у воду», бу́рхати «бушувати; кидати, жбурляти; вириватись, вилітати (про воду, дим)», бу́рхатися «борсатися, битися», бурхота́ти «бушувати», бурхоті́ти «тс.», бурха́йло «поривчастий вітер», бурхани́на «буря» Ж, бурхли́вий; — очевидно, результат видозміни звуконаслідувального бух (бу́хати) під впливом бу́ря; менш переконливе зіставлення (Sadn.— Aitz. VWb. I 201) з бу́ркати.— Див. ще бури́ти¹, бух.
Переклад ред.
| Список перекладів | |