бухати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бу́хаю | бу́хав | бу́хатиму | — |
| Ти | бу́хаєш | бу́хав бу́хала | бу́хатимеш | бу́хай |
| Він Вона Воно |
бу́хає | бу́хав бу́хала бу́хало | бу́хатиме | — |
| Ми | бу́хаєм(о) | бу́хали | бу́хатимем(о) | бу́хаймо |
| Ви | бу́хаєте | бу́хали | бу́хайте | |
| Вони | бу́хають | бу́хали | бу́хатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | бу́хающий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | бу́хавший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | бу́хая | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бу́хав, бу́хавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бу́хаемый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | бу́хаовано | |||
бу́-ха-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -буха-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈbuxɐte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок. неперех. видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто. ◆ Машина бухає й стогне важко, мов велетенські груди в агонії Леся Українка
- перех. і неперех. бити; стріляти. [▲ 2] ◆ Тільки лис поліз за курами, а чоловік схопив його за хвіст і ну бухать бичем по ребрах Українська казка
- неперех. вириватися густою масою. ◆ Буха од коней пара, біжать кудись люди, а мороз креше М. М. Коцюбинський
- перех., розм. кидати з силою, з глухим звуком. ◆ — Бабусю в яму — бух! — каже Оленка, показуючи, як будуть бухати бабусю у яму Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто | |
| бити; стріляти | |
| вириватися густою масою | |
| кидати з силою, з глухим звуком | |