бурмотати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бурмочу́ | бурмота́в | бурмота́тиму | — |
Ти | бурмо́чеш | бурмота́в бурмота́ла | бурмота́тимеш | бурмочи́ |
Він Вона Воно |
бурмо́че | бурмота́в бурмота́ла бурмота́ло | бурмота́тиме | — |
Ми | бурмо́чем (бурмо́чемо) | бурмота́ли | бурмота́тимем(о) | бурмочі́м(о) |
Ви | бурмо́чете | бурмота́ли | бурмочі́ть | |
Вони | бурмо́чуть | бурмота́ли | бурмота́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | бурмочачи́ | |||
Дієприсл. мин. ч. | бурмота́вши | |||
Безособова форма | бурмочно |
бур-мо-та́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна
Корінь: -бурмот-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [bʊrmɔˈtɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- недок., перех. говорити невиразно, неясно; бурчати. [≈ 1][▲ 1] ◆ — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв,— Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче Глібов
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |