бурмотати

Це стабільна версія, перевірена 25 лютого 2021. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бурмочу́ бурмота́в бурмота́тиму  —
Ти бурмо́чеш бурмота́в
бурмота́ла
бурмота́тимеш бурмочи́
Він
Вона
Воно
бурмо́че бурмота́в
бурмота́ла
бурмота́ло
бурмота́тиме  —
Ми бурмо́чем (бурмо́чемо) бурмота́ли бурмота́тимем(о) бурмочі́м(о)
Ви бурмо́чете бурмота́ли бурмочі́ть
Вони бурмо́чуть бурмота́ли бурмота́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бурмочачи́
Дієприсл. мин. ч. бурмота́вши
Безособова форма бурмочно

бур-мо-та́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна

Корінь: -бурмот-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. недок., перех. говорити невиразно, неясно; бурчати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв,— Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче Глібов

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.