бубоніти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бубоню́	бубони́в	бубоні́тиму	—
Ти	бубони́ш	бубони́в бубони́ла	бубоні́тимеш	бубони́
Він Вона Воно	бубони́ть	бубони́в бубони́ла бубони́ло	бубоні́тиме	—
Ми	бубони́м(о́)	бубони́ли	бубоні́тимем(о)	{{{4}}}мо
Ви	бубоните́	бубони́ли		{{{4}}}те
Вони	бубоня́ть	бубони́ли	бубоні́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бубонячи́
Дієприсл. мин. ч.	бубоні́вши
Безособова форма	[[бубоні}но|бубоні́}но]]

бубоніти (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 13b.

Корінь: -бубон-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [bʊboˈnʲite]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. перех. і без додатка. говорити невиразно; бурмотіти ◆ Ніби в нас і в хаті повеселішало: і брат заговорить, і братова всміхнеться, й дітвора бубонить, регочеться Марко Вовчок
   1. неголосно читати, вивчати урок ◆ Деякі [школярі] сиділи і бубоніли завдану лекцію Франко
2. неперех. дрібно стукати ◆ Щось глухо бубонить біля вікна — все стук і стук з самісінького ранку… Головченко
3. неперех. бити в бубон; грати (про бубон) ◆ «Лихо буде»,— бубонить бубон на весь куток та до скрипки прислухається Косинка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Бубас, Бубонець Бубенчик, Бубка

Етимологія

Від ??

Переклад

говорити невиразно; бурмотіти
Англійськаen: to thump (en), to mumble (en), to mutter (en), jabber (en), jibber (en) Німецькаde: trommeln (de); undeutlich, dumpf hinmurmeln (de) Російськаru: бормотать (ru); (монотонно повторять) бубнить (ru); (о детском говоре) лепетать (ru)

неголосно читати, вивчати урок
Англійськаen: learn (en) Польськаpl: bębnić (pl)

дрібно стукати
Польськаpl: pukać (pl), pępnić (pl)

бити в бубон; грати
Англійськаen: drum (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: бубоніти