зворотний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | зворо́тний | зворо́тна | зворо́тне | зворо́тні |
Р. | зворо́тного | зворо́тної | зворо́тного | зворо́тних |
Д. | зворо́тному | зворо́тній | зворо́тному | зворо́тним |
З. | зворо́тного (іcт.) зворо́тний (неіст.) |
зворо́тну | зворо́тне | зворо́тних (іст.) зворо́тні (неіст.) |
О. | зворо́тним | зворо́тною | зворо́тним | зворо́тними |
М. | зворо́тнім зворо́тному |
зворо́тній | зворо́тнім зворо́тному |
зворо́тних |
зво-ро́т-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: з-; корінь: -ворот-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [zwɔˈrɔtnei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- який спрямований або веде назад до вихідного пункту (про дорогу, шлях, курс, рейс і т. ін.); який приводить що-небудь до вихідного або початкового стану ◆ зворотна адреса
- обернений у протилежний бік (про напрям руху); який рухається у протилежному напрямі відносно руху кого-, чого-небудь; зустрічний; протилежний попередньому; обернений (про порядок чого-небудь, розвиток процесу, дії, явища і т. ін.). ◆ Буруни йшли невпинно, підбирали під себе зворотні хвилі і заливали берег. М. М. Коцюбинський
- який здійснює зустрічну дію, виявляє протидію ◆ зворотний зв'язок
- протилежний лицьовому, видимому (про бік чого-небудь).
- грам. який стосується до суб'єкта дії. ◆ зворотний займенник ◆ зворотне дієслово
- спец. який викликає, обумовлює обернену взаємозалежність двох чи кількох елементів, явищ, подій і т. ін. ◆ зворотне узгодження
Синоніми
ред.- —
- назадній, поворотний
- —
- —
- —
- —
Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.який спрямований або веде назад до вихідного пункту | |
обернений у протилежний бік (про напрям руху) | |
який здійснює зустрічну дію, виявляє протидію | |
протилежний лицьовому, видимому (про бік чого-небудь) | |
який стосується до суб'єкта дії | |
який викликає, обумовлює обернену взаємозалежність двох чи кількох елементів | |
Джерела
ред.- Зворотний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Словник УЛІФ: зворотний
- зворотний на Lingvo.ua