блуд

Українська

блуд І

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	блу́д	—
Р.	блу́ду	—
Д.	блу́ду блу́дові	—
З.	блу́д	—
Ор.	блу́дом	—
М.	блу́ді блу́дові блу́ду	—
Кл.	блу́де	—

блу́д

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -блуд-.

Вимова

• МФА: [ˈblˈud]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. статева розпуста. ◆ Рідний батько тебе за блуд вижене з хижі Скляренко

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• блу́дом ходи́ти
• чи тебе́ блуд напа́в?

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Джерела

• Словник УЛІФ: блуд
• Словник УЛІФ: блуд
• Словник УЛІФ: блуд

блуд ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	блу́д	блу́ди
Р.	блу́ду	блу́дів
Д.	блу́дові блу́ду	блу́дам
З.	блу́д	блу́ди
Ор.	блу́дом	блу́дами
М.	на/у блу́ду	на/у блу́дах
Кл.	блу́ду*	блу́ди*

блу́д

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блуд-.

Вимова

• МФА : [ˈblˈud] (одн.), [ˈblude] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. неправильна, помилкова дія, думка, помилкове твердження; помилка. ◆ немає прикладів застосування.
2. діал. блукання. ◆ Вони [пуристи] раді-радісінькі, коли можуть поначеркувати синім олівцем по кільканадцять блудів язикових І. Я. Франко

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• блудом ходити (блудом іти)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від псл. blod bloditi; споріднене з лит. blandyti(s) «хмуритись; тинятися; опускати очі (від сорому)», blandus «мутний, темний», давньоісландське blunda «закривати очі».

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: błąd (pl) чол.

Список перекладів
Польськаpl: błąd (pl) чол., zbłądzenie się (pl) сер.

блуд ІІI

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	блу́д	блу́ди
Р.	блу́ду	блу́д
Д.	блу́дові блу́ду	блу́дам
З.	блу́да	блу́дів
Ор.	блу́дом	блу́дами
М.	блу́дові блу́ду	блу́дах
Кл.	блу́ду	блу́ди

блу́д

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блуд-.

Вимова

• МФА : [ˈblˈud] (одн.), [ˈblude] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

блуд

Іменник чоловічого роду.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. блуд [1]; статева розпуста. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?