безчинствувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | безчи́нствую | безчи́нствував | безчи́нствуватиму | — |
| Ти | безчи́нствуєш | безчи́нствував безчи́нствувала | безчи́нствуватимеш | безчи́нствуй |
| Він Вона Воно |
безчи́нствує | безчи́нствував безчи́нствувала безчи́нствувало | безчи́нствуватиме | — |
| Ми | безчи́нствуєм(о) | безчи́нствували | безчи́нствуватимем(о) | безчи́нствуймо |
| Ви | безчи́нствуєте | безчи́нствували | безчи́нствуйте | |
| Вони | безчи́нствують | безчи́нствували | безчи́нствуватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | безчи́нствуючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | безчи́нствувавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | безчи́нствований | |||
| Безособова форма | безчи́нствовано | |||
без-чи́н-ству-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: без-; корінь: -чин-; суфікси: -ств-ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [beˈʒt͡ʃɪnstwʊu̯ɐte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- робити безчинства, бешкет; бешкетувати. [≈ 1] ◆ В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша, поголовно вирізує наших сільських комунарів О. Т. Гончар
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |